Кривий Ріг із його багатою історією та традиціями не залишається осторонь зимових святкувань, зокрема Різдва та Нового року. Але чи знали ви, що звичні нам обряди мають глибокі корені, пов’язані з дохристиянськими віруваннями?
Колядники та кутя: що вони символізують
Колядники, які стукають у двері кожної господи, спершу символізували душі померлих, а кутя була знаком пошани до пращурів. Як розповіла Олеся Наумовська, завідувачка кафедри фольклористики КНУ ім. Тараса Шевченка, у давні часи вважали, що в період зимового сонцестояння межа між світом живих і померлих стає майже непомітною. Колядники, одягнені в костюми звірів чи потойбічних істот, уособлювали померлих, які «поверталися» на землю, щоб принести благословення на новий рік.
Чому Різдво пов’язане із Сонцем?
У дохристиянські часи Різдво та Новий рік асоціювали з народженням нового Сонця. Однією з найдавніших колядок є пісня, що зберегла символіку відродження: «На древі світлому, дві пташоньки радять, як заснувати світ». У такі моменти люди співали гімни, що прославляли народження світла і нового життя.
Згодом ці вірування переплелися з християнськими обрядами. Наприклад, замість Сонця в обрядовій традиції з’явилася Вифлеємська зірка, а дохристиянські пісні змінили колядки про Христа.
Переодягання та «водіння кози»
Криворіжці, які святкують Різдво, напевно знають про звичай перевдягання колядників. Як пояснює Олеся Наумовська, цей звичай походить від уявлення про потойбічний світ, який нібито є перевернутим дзеркалом нашого. Колядники переодягалися у звірів, демонів, чужинців, щоб уособити мешканців того світу.
Окремим обрядом було «водіння кози». Це давній звичай, що має корені в ритуалах жертвоприношення. Козу символічно «приносили в жертву», щоб забезпечити урожай та добробут у новому році.
Образ ялинки в історії
Ялинка, яку сьогодні прикрашає майже кожна оселя в Кривому Розі, з’явилася в українських традиціях не одразу. У дохристиянські часи слов’яни шанували дерева як священні символи. Зокрема, вічнозелені сосни та ялинки асоціювалися з безсмертям.
Ялинка як різдвяний символ поширилася Європою в XVII столітті, а в Україні остаточно прижилася в ХІХ столітті. Її прикрашали фруктами, горіхами, а пізніше – іграшками.
Різдвяна ніч і забобони
Окреме місце займала кутя – страва, яка символізувала пошану до пращурів. Під стіл клали солому, а господар дому урочисто заносив Дідуха – символ урожаю. Криворізькі сім’ї, можливо, й сьогодні зберігають ці традиції, додаючи до них свої місцеві особливості.
У цей вечір також не обходилося без забобонів. Наприклад, господар кликав Мороза: «Морозе, Морозе, йди до нас кутю їсти, а якщо не йдеш, то не чіпай наш урожай!» Діти в цей час ховалися під стіл, імітуючи худобу, яка має водитися в господарстві наступного року.
Як традиції змінюються сьогодні
Сьогодні Різдво в Кривому Розі – це не лише збереження давніх звичаїв, а й переосмислення традицій у непростий для України час. Сучасні колядки доповнюються новими піснями, а ялинки стають центром святкових подій у місті. Глибше розуміння історії цих обрядів дозволить всім нам ще більше цінувати своє коріння та передавати ці традиції наступним поколінням. Раніше ми писали про 10 порад, як пити й залишатися тверезим: секрети безпечного відпочинку.
Джерело: krivbass.city
