Причини виникнення конденсату та дієві методи вирішення проблеми.
Коли надворі холодає, багато власників приватних будинків помічають, що на внутрішній стороні металевих дверей починає «плакати» вода. Це не просто неприємно — волога може призвести до іржі, пошкодження оздоблення чи появи цвілі поруч із дверним прорізом.
Причина проста: метал добре проводить тепло. Сталь швидко віддає тепло назовні, створюючи так званий «місток холоду» між теплим приміщенням і морозним повітрям. Коли тепле вологе повітря в кімнаті торкається охолодженої поверхні дверей, воно миттєво втрачає здатність утримувати пару — і волога осідає у вигляді крапель.
Інтенсивність цього процесу зростає зі зниженням температури надворі: чим більша різниця між зовнішньою та внутрішньою температурами, тим більше води накопичується.
Зазвичай конденсат з’являється через три основні фактори — надмірну теплопровідність дверей, недостатню герметичність та підвищену вологість у приміщенні. Якщо усунути ці причини, проблема зникне сама собою.
Зменшення теплопровідності
Одним із найефективніших способів запобігти утворенню конденсату є зменшення тепловтрат через двері. Це досягається за рахунок утеплення та усунення так званих «містків холоду» — ділянок, через які холод із вулиці безперешкодно проходить усередину.
Для початку варто перевірити, чи рівномірно утеплені полотно дверей і дверна коробка. Навіть незначні неутеплені ділянки можуть спричиняти різке охолодження металу та випадіння вологи. Якщо двері звичайного квартирного типу, додаткове утеплення полотна мінватою, фольгованим ізолоном або пінополістиролом може частково покращити ситуацію, але повністю її не усуне: холод, як і раніше, передаватиметься через металевий короб і ребра жорсткості.
Тому для вхідних дверей, що виходять безпосередньо на вулицю, вирішальне значення має терморозрив. Це спеціальна вставка з матеріалу з низькою теплопровідністю (наприклад, поліаміду, корку або пінополіуретану), яка розділяє зовнішню й внутрішню частини металевої конструкції. Такий «розрив» перериває шлях холоду, тому внутрішня поверхня дверей не промерзає навіть у сильні морози. Саме наявність терморозриву відрізняє двері, призначені для приватних будинків, від стандартних квартирних моделей.
Якщо заміна дверей наразі не планується, можна зменшити перепад температур за допомогою облаштування тамбуру або невеликого заскленого передбанника. Він створює буферну зону, де температура повітря стає проміжною між вуличною та кімнатною. Це дозволяє суттєво знизити вірогідність появи конденсату навіть на звичайних металевих дверях.
Забезпечення герметичності
Ще одна поширена причина появи конденсату — потрапляння холодного повітря крізь нещільності в зоні дверей. Навіть невелика щілина між полотном і коробом або між коробом і стіною створює різкий температурний перепад, через який метал охолоджується й на ньому осідає волога.
Насамперед варто перевірити герметичність усіх стиків. Якщо з будь-якого боку дверей відчувається рух повітря, слід уважно оглянути ущільнювальну гумку. З часом вона втрачає пружність, зминається або тріскається — це й призводить до утворення мікрощілин. Найпростіше рішення — заміна ущільнювача на новий, бажано морозостійкий і багатоконтурний. Він щільніше прилягає й краще утримує тепло.
Також слід перевірити зазори між коробом і стіною. Якщо під час монтажу залишилися порожнини або стара піна втратила щільність, їх потрібно оновити: заповнити монтажною піною, а зверху закрити декоративною лиштвою чи герметиком. Це зменшить тепловтрати й допоможе стабілізувати температуру на внутрішній поверхні дверей.
У тих випадках, коли конструкція дверей спочатку не передбачає терморозриву, а заміна поки що неможлива, іноді використовують нагрівальний кабель, прокладений усередині металевого короба. Він підтримує температуру вище точки роси, завдяки чому конденсат не утворюється. Проте цей спосіб варто вважати тимчасовим заходом: він лише компенсує наслідки недостатньої теплоізоляції, а не усуває її причину. До того ж, кабель споживає електроенергію постійно, тому з практичного боку краще все ж усунути джерело тепловтрат.
Контроль вологості
Надлишкова волога в повітрі — одна з найчастіших причин утворення конденсату на металевих дверях. Коли повітря насичене парою, вона осідає на найхолодніших поверхнях — спочатку на склі, а потім і на металі, який швидко охолоджується.
Оптимальна вологість у приміщенні взимку має становити приблизно 30-45%. Якщо гігрометр показує 60% або більше, це сигнал, що вентиляція не справляється. У такому разі слід посилити природний або створити примусовий повітрообмін.
Почніть із простих дій: регулярно провітрюйте кімнати, відкривайте кватирки хоча б на кілька хвилин навіть у холодну пору, вмикайте витяжку під час приготування їжі чи приймання душу, уникайте сушіння білизни в приміщенні. Ці нескладні кроки допомагають зменшити вологість без додаткових витрат.
Якщо ж навіть за регулярного провітрювання вологість залишається високою, варто розглянути встановлення примусової вентиляції або рекуператора. Такі системи забезпечують постійний обмін повітря: надлишок вологи видаляється назовні, а тепле повітря, що виходить, передає частину свого тепла холодному припливному потоку. Завдяки цьому температура в будинку залишається стабільною, а конденсат на дверях і вікнах перестає утворюватися.
Джерело: ukr.media
