Джерело: unian.ua
Смерть неминуча і в мирний, і у воєнний час.
Війна в Україні щодня, щогодини і щохвилини забирає величезну кількість життів не тільки цивільних людей, а й військових. Серед них чоловіки – чиїсь чоловіки і сини, тому невтішні жінки шукають допомоги тих, хто знає, як впоратися з втратою сина або чоловіка.
Як пережити смерть дорослого сина чи чоловіка – поради священика
Священик Православної церкви України, активіст, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості Георгій Коваленко порадив, як пережити смерть сина/чоловіка або іншої близької людини:
Церква, по-перше, говорить, що у Бога немає мертвих – у Бога всі живі. Якраз смерть і похорон, прощання, поминки – це такий момент у житті людини, спільноти, коли перевіряється наша віра у вічне життя, віра у воскресіння. І, якщо ми віримо, то для нас це все-таки певний момент не прощання назавжди, ми маємо надію на зустріч у Царстві Небесному.
Священик не тільки пояснив, чи гріх не йти на похорон, а ще й вказав на те, навіщо покійних поминають. Коваленко наголосив, що ми продовжуємо молитися, влаштовуємо поминки, згадуємо про людину, щоб не забути одне одного, і, коли зустрінемося, впізнати.
“Тому для церковної людини все-таки – це хоч подія і трагічна, хоч вона і болюча, і так само, як і для будь-якої людини, смерть – це жахлива річ, особливо, коли гинуть діти, батьки ховають своїх дітей або молодих людей, особливо зараз – у час війни. Те саме наше гасло “Герої не вмирають” – воно схоже на християнське “Христос Воскрес!”. Тобто сенс один і той самий”,- пояснив експерт.
Він також сказав, як пережити смерть чоловіка чи сина і що допомагає це зробити:
- віра;
- молитва (є традиція читати Псалтир);
- горювання – людина має виплакатися, і біля неї мають бути люди, які можуть втішити й підтримати.
Священнослужитель додав, що можуть допомогти пережити трагічну подію добрі справи, зроблені в пам’ять про померлого.
Як пережити смерть чоловіка – поради психолога
Психологиня та психотерапевтка Марія Янчук з погляду психології також радить, як пережити раптову смерть чоловіка чи сина. Експертка вважає, що горювання – це процес, має пройти певний період, і він тривалий. Втрата близької людини – це період відновлення, який триває завжди щонайменше півроку і довше. Потім рік, два і три – це нормальна фаза прожиття горя, горювання, спроб прийняти, інтегрувати смерть близької людини і жити далі.
Експертка впевнена, що є велика різниця між тим, коли помирає близька людина від хвороби чи від старості, або коли вона йде з життя несподівано. У першому випадку втрата сприймається легше, а в другому – це шок. І важко змиритися та прийняти цю ситуацію. Може виникнути дереалізація, потрібно на це звернути увагу близьким людям, які поруч із людиною, яка втратила когось. Рідним потрібно надавати підтримку і просто бути поруч.
Можна нічого не говорити, не заговорювати цю історію, а просто бути присутнім, допомагати в рутинних життєвих справах, тому що може виникати дисфункція. Також важливо давати можливість людині виговоритися, виплакатися, вивільнити горе, яке всередині людини.
Перша рекомендація – звернутися до фахівця – психолога, психотерапевта, який допоможе пройти цей процес. Друге – це навіть може бути і звернення до психіатра, тобто отримання ще й медикаментозної підтримки. Це не є захворюванням, це період, і зараз організм все частіше самостійно не справляється, і тоді такі медикаментозні втручання будуть ефективними. Треба дивитися по ситуації.
Для людини, яка перебуває в процесі горювання, порада тільки одна – приймати допомогу оточуючих, просити про неї, не залишатися на самоті, бути поруч із близькими.
Янчук підсумувала, що травмувальною вважається подія, якою людина не може поділитися. Якщо може, то інтенсивність знижується, а горе проживається легше. За словами психологині, щойно ми закриваємося – горе не проживається, воно, наче камінь, просто лягає десь усередині нас.
