Чудотворець із мішком добра: як святий Миколай дарує радість світу – 6 грудня святителя Миколая Чудотворця

Фото з Парафії Святого Миколая Чудотворця УГКЦ в Кривому Розі Фото з Парафії Святого Миколая Чудотворця УГКЦ в Кривому Розі Фото з Парафії Святого Миколая Чудотворця УГКЦ в Кривому Розі

6 грудня віряни вшановують пам’ять святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, Чудотворця — за його любов до Бога та до людей. Він є прикладом щедрості, безкорисливості та доброти. На українських землях святого Миколая шанували ще з XI століття. Зараз цей день – особлива подія, коли діти пишуть листи зі своїми мріями, а дорослі збираються родинами, щоб разом відчути дух свята.

Вогники та блискітки прикрашених вітрин магазинів мерехтять, як зірки на нічному небі, чується хрускіт пухнастого снігу під ногами. Морозний аромат змішується із запахом ялинки та мандаринів, створюючи особливу зимову атмосферу. Зима — найулюбленіший час більшості дітей, адже в її обіймах живе очікування казки. Саме в цю пору року приходить найбільше очікуване дітьми свято — День святого Миколая. Цей день сповнений теплом добрих вчинків, чарівною вірою в дива та особливими традиціями, що передаються із покоління в покоління. Чому День святого Миколая є таким чарівним? Чи існував він насправді, чи це просто персонаж із гарної легенди? 

Святий Миколай: Легенда чи Реальність?

Святий Миколай – реальна історична постать, яка народилася у 280 році н. е. в місті Патара (сучасна Туреччина). Батьки Миколая були заможними греками-християнами. Від юності він вирізнявся добротою та милосердям, а після смерті батьків роздав усі свої статки нужденним.

Святий Миколай (грец. Νικόλαος — Ніколаус) — постать реальна, оповита легендами. Він народився у 280 році н.е. у місті Патара, на території сучасної Туреччини, у родині заможних греків-християн. Вихований у дусі доброти й милосердя, Миколай із дитинства болісно сприймав бідність і страждання навколо. Його життя стало прикладом безкорисливої допомоги людям.

Коли хлопець осиротів, йому залишилися значні багатства, але він відмовився від розкошів. Миколай роздав майно нужденним, а сам вирушив до Палестини як прочанин. Повернувшись, обрав шлях служіння Богові, ставши священиком, а згодом — єпископом у місті Міри.

Єпископом Миколай став за правління імператора Ліцинія, який терпимо ставився до християнства. Однак навіть тоді християнам загрожували переслідування, через що Миколай потрапив до в’язниці. Він також брав участь у Першому Вселенському соборі (325 р.), де виступив проти єресі Арія. За переказами, святий настільки емоційно відреагував на слова опонента, що навіть дав йому ляпаса, за що його тимчасово позбавили сану. Але після видіння Ісуса Христа його було виправдано.


Ще за життя Миколай став легендарним завдяки своїм милосердним діянням. Він таємно приносив подарунки бідним родинам, рятував сиріт, а його молитви творили дива. Згадують історію, як він заспокоїв шторм і врятував життя моряків. Миколай зцілював калік, визволяв із в’язниці невинно засуджених і завжди знаходив час для нужденних.

Найвідоміша легенда про святого розповідає, як він допоміг бідному чоловікові, який не мав змоги видати дочок заміж через відсутність приданого. Миколай таємно підкинув у його будинок три мішечки із золотом. Саме ця історія стала основою традиції дарувати подарунки, особливо дітям.

Святий Миколай — це не лише історична постать, а й символ безмежної любові до ближнього. Його приклад нагадує нам, як важливо бути милосердними, допомагати тим, хто потребує, і нести світло навіть у найпохмуріші дні.

Коли під подушкою знаходиш маленьке диво, здається, що навіть морозна зима наповнена теплом. Це тепло дарує святий Миколай — вічний покровитель добра і милосердя.


Фото з Парафії Святого Миколая Чудотворця УГКЦ в Кривому Розі

Задля вашої зручності ми опублікували адреси та контакти храмів Православної Церкви України у Кривому Розі за районами. У місті також діють три храми Української Греко-Католицької Церкви, кожен з яких розташований у різних районах. Їхні адреси також були опубліковані раніше на у спільноті Криворізької ради церков.

Святкування Миколая в Україні

День святого Миколая став загальноєвропейським святом завдяки зусиллям візантійської принцеси Феофано, яка, вийшовши заміж за германського імператора Оттона ІІ, поширила легенди про святого Миколая у X столітті. Його милосердя та чудеса вразили людей, і звичай святкувати цей день швидко розповсюдився країнами Європи.

Святий Миколай завжди був особливо шанованим серед українців. Його вважають найближчим до Бога святим, адже він присвятив життя допомозі людям. Миколай не лише роздав свою спадщину бідним, але й отримав від Бога дар творити чудеса: він зцілював безнадійно хворих, рятував кораблі у бурю, припиняв війни та налагоджував мир. За це його й називають Чудотворцем.

Перші згадки про святкування дня святого Миколая в Україні сягають 1088 року, коли князь Всеволод Ярославович затвердив це свято. Ще раніше, у Х столітті, княгиня Ольга звела одну з перших церков на честь святого Миколая біля могили Аскольда в Києві. В Україні свято святого Миколая з’явилося завдяки князю Всеволоду в 1088–1089 роках, коли було встановлено зв’язки з Римом. Це зробило день святого Миколая важливою частиною духовної культури Київської Русі.

Особливою рисою східнослов’янських традицій є дворазове святкування дня святого Миколая: в грудні та травні. Перша дата пов’язана з його днем смерті, друга — з перенесенням мощей святого з Міри до італійського міста Барі. Вважається, що святий Миколай став християнським спадкоємцем язичницького бога Велеса, який опікувався землеробством і тваринництвом.


ЧОМУ В УКРАЇНІ СВЯТО СТАЛО ДИТЯЧИМ?

У XIX столітті, з розвитком освіти в Галичині, день святого Миколая перетворився на дитяче свято. Напередодні діти готувалися до свята: вчили вірші, співали пісень, проводили конкурси. Після відновлення традиції у 1990 році це свято знову набуло популярності в Україні й стало одним із найочікуваніших для малечі.

ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ

    • У католицьких країнах Миколай приходить 6 грудня, залишаючи подарунки в черевичках або панчохах.
    • А відтепер і в Україні Миколай дарує солодощі та подарунки вночі з 5 на 6 грудня. На Західній Україні подарунки ставлять у черевички, а на Сході — під подушку.
    • Неслухняні діти отримують символічні різочки чи вуглинки.
    • Популярною є традиція випікати тістечка-миколайчики у формі сніжинок, символу справжньої зими.
    • Діти пишуть листи святому Миколаю, у яких розповідають про свої вчинки за рік і просять подарунки.

ПРИКМЕТИ ТА ВІРУВАННЯ

    • Погода: Морози на Миколая обіцяють холодну зиму, а відлига — теплу.
    • Роздача боргів: У цей день потрібно позбутися всіх боргів, щоб почати новий рік без тягаря.
    • Примирення: Миритися в цей день вважається доброю прикметою, бо це обіцяє залагодження всіх суперечок.
    • Загадування бажань: Святого Миколая називають Чудотворцем, і вважається, що загадане цього дня обов’язково здійсниться.

Святий Миколай — це більше, ніж історична постать, це дух добра і дива, який надихає дарувати радість ближнім.

Сьогодні День святого Миколая є символом доброти, милосердя і віри у чудо. Діти із нетерпінням чекають подарунків, а дорослі прагнуть творити добро, наслідуючи приклад святого. Це свято нагадує, що навіть маленька щедрість або допомога може змінити чиєсь життя. І хто знає, можливо, у цей день Миколай справді навідується до нас, несучи свою доброту і любов. Раніше ми писали, що грудень у новому церковному календарі постає місяцем духовного піднесення, багатим на святкові дати від Свята Миколая до щедрого вечора 31 грудня кожен день дарує новий привід для молитви та вдячності. 



Джерело: krivbass.city