Є угоди, які виглядають цілком законними, але через кілька років розвалюються в суді — саме через відсутність одного документа. Нотаріальна згода другого з подружжя — не формальність і не бюрократична надмірність. Це захист прав людини, яка можливо навіть не знала, що її майном хтось розпоряджається.
Спільна власність подружжя: що це означає юридично
Сімейний кодекс України встановлює просте правило: майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю — незалежно від того, на кого воно зареєстроване. Квартира оформлена на чоловіка? Юридично вона належить обом. Дружина є єдиним власником за документами? Це не означає, що вона може продати нерухомість без відома чоловіка.
Це правило має винятки. Особистою власністю одного з подружжя залишається:
- майно, набуте до реєстрації шлюбу;
- майно, отримане в дарунок або у спадщину під час шлюбу;
- речі індивідуального користування — одяг, взуття, особисті речі;
- майно, придбане за кошти, які належали особисто одному з подружжя до шлюбу.
Якщо майно потрапляє під ці винятки — згода другого з подружжя не потрібна. Але довести цей факт нотаріусу доведеться документально. Без підтверджуючих документів нотаріус має право і підстави вимагати згоду.
Які угоди неможливі без нотаріальної згоди
Закон не дає вичерпного переліку всіх ситуацій, але практика і судові рішення сформували чітке розуміння того, де згода є обов’язковою.
Продаж нерухомості. Це найпоширеніший випадок. Квартира, будинок, земельна ділянка, комерційне приміщення, гараж — будь-який об’єкт нерухомості, набутий під час шлюбу, продається лише за наявності нотаріально посвідченої згоди другого з подружжя. Нотаріус перевіряє цей документ до підписання договору.
Дарування нерухомості. Подарувати дітям або іншим родичам спільну квартиру без письмової згоди неможливо. Усна домовленість між подружжям у цьому випадку юридичної сили не має.
Іпотека і застава майна. Отримати кредит під заставу спільної нерухомості без згоди другого з подружжя не вийде — ні в банку, ні у приватного кредитора, якщо угода посвідчується нотаріально.
Довгострокова оренда. Договори оренди нерухомості строком понад три роки підлягають нотаріальному посвідченню. Якщо майно спільне — потрібна згода обох.
Купівля нерухомості. Придбання об’єкта нерухомості — це розпорядження спільними коштами подружжя. Нотаріус при посвідченні договору купівлі може вимагати підтвердження того, що другий з подружжя обізнаний і не заперечує проти витрачання загальних коштів.
Корпоративні правочини. Внесення спільного майна або коштів до статутного капіталу юридичної особи, відчуження частки в бізнесі — ситуації, де питання згоди теж виникає, хоча судова практика тут неоднорідна.
Як оформляється згода і на що звернути увагу
Згода оформлюється як окремий нотаріальний документ. Той із подружжя, хто дає згоду, особисто з’являється до нотаріуса з паспортом і свідоцтвом про шлюб. Присутність другого з подружжя при оформленні не потрібна — достатньо одного.
Документ має містити чіткі дані: хто дає згоду, щодо якого майна, на який вид правочину. Наприклад: «надаю згоду на продаж квартири за адресою… будь-якій особі на умовах та за ціною на розсуд мого чоловіка». Розмита або загальна формулювання без зазначення конкретного об’єкта можуть стати підставою для відмови нотаріуса при посвідченні основного договору.
Строк дії згоди законодавчо не обмежений. Але нотаріуси на практиці обережно ставляться до документів, виданих кілька років тому — обставини могли змінитися, шлюб міг бути розірваний. Тому оформляти згоду краще безпосередньо перед угодою, а не «про запас».
Наслідки відсутності згоди
Угода, укладена без згоди другого з подружжя, є оспорюваною. Це не означає, що вона автоматично недійсна — але той із подружжя, чиї права порушено, може звернутися до суду протягом трьох років з моменту, коли дізнався або мав дізнатися про цей правочин.
Для покупця нерухомості це серйозний ризик: угода укладена, гроші сплачені, людина живе в квартирі — а через рік приходить судовий позов від колишньої дружини продавця. Суди нерідко стають на бік того, чия згода не була отримана. Саме тому перевірка наявності згоди є обов’язковим елементом юридичного супроводу угод із нерухомістю.
Якщо отримати згоду неможливо — наприклад, один із подружжя перебуває за кордоном, ухиляється від контакту або відмовляється без пояснень — закон передбачає судовий порядок. Можна звернутися до суду з позовом про надання дозволу на вчинення правочину без згоди другого з подружжя. Суд оцінює обставини і приймає рішення, виходячи з інтересів сім’ї і кожного з подружжя окремо.
Під час підготовки статті використано консультаційні роз’яснення Савчук Віталіни Григорівни, приватного нотаріуса м. Чернівці.
