Смерть завжди була частиною життя, однак під час війни її кількість зросла до неймовірних масштабів. Відчуття втрати стало щоденним явищем для багатьох, і людям, які стикаються зі смертю близьких, важко знайти сили для життя далі. Що ж робити, коли біль втрати поглинає, а горе стає непосильним? Розглянемо, як можна допомогти собі та іншим пережити цю важку втрату разом із психологинею Оленю Любченко.
Чому втрата близьких є такою болісною?
Любов і близькість до людей — це особливий зв’язок, що формується на рівні емоцій, світогляду та нейронних зв’язків у нашому мозку. Коли ми втрачаємо людину, яка була частиною нашого життя, нам доводиться вчитися жити без неї. Це вимагає значних зусиль, оскільки змінюються не лише наші плани, але й наші уявлення про світ. Як відзначає психологиня Олена Любченко, “скорбота — це процес, під час якого ми вчимося продовжувати жити, зберігаючи пам’ять про померлого, але водночас вміючи йти далі”.
Біль втрати та скорбота: в чому різниця?
Психологи розрізняють поняття болю втрати (grief) і скорботи (grieving). Біль втрати — це емоції, які ми відчуваємо після смерті близької людини, це той безпосередній шок і відчай, який накриває нас. Скорбота ж — це довгий процес пристосування до життя без цієї людини, це стан, що змінюється з часом.
Біль втрати може бути дуже інтенсивним у перші дні та місяці після смерті близької людини. Ви можете знайти якусь річ померлого, прочитати його старі повідомлення чи побачити улюблене кіно — і біль знову накриє вас хвилею. У цей момент важливо плакати, говорити про свої почуття і намагатися полегшити фізичний стан: пити воду, глибоко дихати, виходити на прогулянки.
Як довго триватиме біль втрати?
Все індивідуально, однак зазвичай, згідно з даними нейропсихології, біль поступово вщухає протягом 6-12 місяців після втрати. Якщо емоційний стан продовжує залишатися важким після цього періоду — можливо, потрібна допомога спеціаліста. Важливо пам’ятати, що не можна занурюватися в горе і дозволяти йому поглинути себе.
Як допомогти собі та іншим пережити втрату?
Головне — говорити. Період гострого горя вимагає підтримки близьких людей. Не намагайтеся заспокоювати людину банальними фразами на кшталт “зате йому більше не боляче”. Ці слова не допомагають. Натомість будьте поруч, слухайте і підтримуйте.
Якщо у вас немає можливості говорити про свої емоції з близькими або вони не можуть приділити вам достатньо уваги — зверніться до психотерапевта. Це професійний слухач, який допоможе вам пройти через цей важкий етап життя.
Життя після втрати
Після втрати близької людини декому може здаватися, що життя втратило сенс. Однак, як зазначає Олена Любченко, “хоронити себе заживо через горе — це неефективний шлях”. Ваше життя триває, і з часом ви зможете віднайти нові джерела щастя та радості, навіть після страшної втрати. Раніше ми писали, як знайти свої життєві цінності, про ключ до гармонії та задоволення.
Джерело: krivbass.city