Джерело: unian.ua
Деякі дії батьків можуть залишати “шрами” на психіці дитини, наголосив психолог.
Дитячі травми можуть впливати на те, як людина у дорослому житті почуватиметься під час спілкування з іншими людьми та будуватиме стосунки.
У більшості сімей найбільше уваги дитині приділяє мати, тож саме її поведінка стає вирішальною під час формування особистості дитини. Якщо мати допустила психологічні “проколи” під час виховання, то може виникнути “материнська рана”, йдеться у статті американського психолога Марка Треверса для Forbes.
Терміном “материнська рана” називають “шрами”, які залишаються на психіці дитини у тому разі, якщо мати не змогла задовольнити її емоційні потреби.
Експерт назвав чотири ознаки “материнської травми”:
1.Мати ігнорувала емоційні потреби дитини, проте задовольняла фізичні, тобто годувала й одягала. Якщо ігнорувати емоційні потреби дітей, то в майбутньому вони можуть часто себе почувати відірваними та негідними любові, і це може просочитися в пізніші стосунки.
За словами психолога, у неповнолітніх, у яких батьки не закрили емоційні потреби, у більш пізньому віці можливі проблеми з емоційною регуляцією та самооцінкою:
“Якщо ваші батьки ніколи не задовольняли ваші емоційні потреби, ви можете постійно шукати підтвердження від інших – цей цикл можна розірвати, звернувшись по професійну допомогу”.
2.Брак емпатії з боку матері. Через це людина постійно прагнутиме до того, щоб відповідати неможливим стандартам. Якщо діти зростали в сім’ї, в якій немає емпатії, вони часто почуваються емоційними інопланетянами – невпевненими у спілкуванні з іншими на глибшому рівні. За відомостями вчених, емпатичні батьки виховують емоційно захищених дітей.
“Відсутність емпатичних реакцій з боку батьків може призвести до труднощів у формуванні надійної прихильності в дорослому віці”, – додав психолог.
3. Якщо дитина росла під впливом постійної критики, то може опинитися в пастці відчуття, що вона “недостатньо хороша”. “Це може призвести до моделі перфекціонізму, що ґрунтується на закостенілому і неточному уявленні про свою цінність чи гідність”, – пояснив Треверс.
Дослідники з’ясували, що діти, яких виховували критичні батьки, настільки стурбовані тим, щоб усе робити правильно, що не наважуються братися за нові завдання.
Через виховання в середовищі критиканства людина може в дорослому житті почуватися невпевненою, сумніватися в кожному рішенні та майже в кожній сфері життя почуватися неадекватною.
Експерт повідомив, що таку невпевненість у собі можна побороти, якщо свідомо змінити тон і лексику свого внутрішнього діалогу – внутрішній голос має стати, якщо не позитивним, то переважно нейтральним.
4.Якщо мати не дозволяла дитині висловлювати негативні емоції. Таким чином матері мимоволі вчать дітей, що почуттів, особливо неприємних, варто соромитися. “Це може змусити дорослих почуватися чужими у своєму власному емоційному ландшафті та зазнавати труднощів із вираженням своїх почуттів у стосунках. По суті, ці люди приховують те, що робить їх людьми – свої почуття”, – пояснив фахівець.
Дослідники з’ясували, що через придушення емоцій можуть виникнути тривога і депресія.
Цікаві новини про стосунки – що вже писали
Раніше УНІАН дізнався, як зрозуміти, що вам краще розійтися з партнером. За словами психолога Віталія Сторчеусова, зокрема, стосунки не варто зберігати з людьми, які висловлюють неконструктивну критику чи забороняють мати особисті кордони.