Емпатія – це здатність розуміти емоційний стан інших людей та їм співпереживати. Це не про читання думок, а про розпізнавання емоцій інших, метафорично кажучи «відчувати себе в шкурі іншого». Емпатія допомагає у спілкуванні із близькими, людина краще їх розуміє, поглиблює з ними зв’язок.
Але часто зустрічаються люди, котрі вважають, що емпатія – це щось про те, що заважає жити та комунікувати з іншими.
Чи існує «погана» емпатія?
Дійсно буває так, що здатність співпереживати розвинена болісно сильно:
1. Людина так інтенсивно переживає почуття інших, що не може розрізнити, де моє, а де чуже.
2. Відбувається ніби втрата кордонів, злиття з почуттями інших людей.
3. Людина починає присвоювати собі почуття іншої людини і наділяти її своїми.
Як результат – розмиття особистих кордонів, маніпуляції, нездорові стосунки.
На прикладі стосунків у парі люди з такою емпатією можуть ставати жертвами нарцисичних особистостей та не здатні завершити взаємини, де їх принижують, ображають, знецінюють.
Завжди є пояснення його/її поведінки та почуттів. Наприклад, брак любові в дитинстві. Жертва в такому разі думає, що зможе «долюбити», врятувати. Мовляв, любов змінить людину, і все буде по-іншому. Але насправді навряд чи можна цього дочекатися. Чому формується така неадекватна емпатія, як із нею справитися, можна зрозуміти впродовж курсу терапії з психоаналітиком чи психотерапевтом.
Раніше ми писали про поради психологів для боротьби зі стресом: як правильно використовувати техніки саморегуляції.
Джерело: krivbass.city